14 березня 2016 року Кабінет Міністрів України затвердив постанову № 167 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”, якою вніс зміни до трьох інших урядових актів щодо порядку взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та порядку отримання ними соціальних виплат.
Зазначена постанова була опублікована в офіційному виданні – газеті “Урядовий кур’єр” від 17.03.2016, а отже набрала чинності з 18 березня 2016 року.
Зміни були внесені до:
Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. N 1596 “Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 4 липня 1998 року № 734”;
Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб;
постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”;
Основні положення змін:
Відтепер як місце проживання при взятті на облік внутрішньо переміщені особи НЕ можуть вказувати адреси:
органів державної влади, місцевого самоврядування, тобто управлінь праці і соціального захисту населення (далі – УПСЗН), відділів/управлінь Державної міграційної служби (далі – ДМС), райдержадміністрацій, виконкомів місцевих рад тощо;
юридичних осіб публічного права, їх підрозділів (наприклад, комунальні центри надання послуг тощо)
будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають (наприклад, непридатні для проживання приміщення, офісні будівлі, інші приміщення, що є нежитловим фондом).
Скоріше за все, така новела була введена Урядом через те, що раніше (до 13 січня 2016 року) згідно із чинною протягом листопада 2014 року – першої половини січня 2016 року редакцією частини другої статті 5 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” (далі – Закон) внутрішньо переміщена особа абсолютно законно і легально під час проставляння у ДМС відмітки про реєстрацію місця проживання могла зазначити як власне місце проживання (на власний вибір) або (1) адресу фактичного проживання, або (2) адресу УПСЗН, який видав їй довідку, або (3) адресу ДМС, де вона проставляла відмітку про місце проживання.
Згодом, Уряд виявив, що через ці положення і відсутність консолідованої Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, були зафіксовані випадки реєстрації декількох сотень ВПО за однією адресою, і часто це були, власне, адреси УПСЗН.
Проте з 13 січня 2016 року відповідні положення Закону є нечинними і, згідно з чинною частиною першою статті 5 Закону, саме довідка про взяття на облік ВПО (без будь-яких відміток ДМС) засвідчує місце її проживання на період наявності підстав, що спричинили переміщення.
Відповідно, зазначені зміни до постанови № 509, в першу чергу, стосуються зазначення фактичного місця проживання у заяві про взяття на облік ВПО та у довідці ВПО.
Відтак, з 18 березня 2016 року, заповнюючи заяву про взяття на її облік, внутрішньо переміщена особа може вказувати тільки адресу свого фактичного місця проживання у відповідному житловому приміщенні.
УПСЗН отримав змогу на підставі статті 12 Закону “знімати з обліку” ВПО на підставі інформації МВС, ДМС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Мінфіну.
Виключний перелік підстав, у зв’язку з якими може бути скасована довідка ВПО наведений у частині першій статті 12 Закону, а це: (1) подання заяви про відмову від довідки; (2) скоєння злочину згідно з переліком, наведеним в пункті 2 частини першої статті 12; (3) повернення до покинутого місця проживання; (4) виїзд на постійне місце проживання за кордон; (5) подання завідомо недостовірних відомостей.
Окрім того, в цій же статті Закону прямо визначено, що рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
Далі стаття 12 визначає виключний перелік джерел інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання. Такими джерелами можуть бути виключно: (1) дані, отримані з відповідних державних реєстрів; (2) дані, отримані в результаті обміну інформацією УПСЗНів з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; (3) дані, отримані в результаті обміну інформацією УПСЗНів з громадськими об’єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.
Оскільки Служба безпеки України не є розпорядником жодного з державних реєстрів відносно внутрішньо переміщених осіб України, не є органом виконавчої влади чи місцевого самоврядування; не є юридичною особою, яка надає допомогу ВПО, Служба безпеки України не може бути належним суб’єктом надання до УПСЗН інформації, на підставі якої може бути скасована довідка.
Окрім цього, Законом не передбачено поняття “зняття з обліку” ВПО.
Отже, за відсутності належного регулювання на рівні Закону, процедура “зняття з обліку” ВПО повинна вважатись незаконною.
Незаконним повинно також вважатись скасування довідок ВПО на підставі інформації, отриманої від СБУ, оскільки відповідно до положень статті 12 Закону, Служба безпеки не може вважатись належним суб’єктом надання інформації про повернення ВПО до покинутого місця проживання чи виїзду на постійне місце проживання за кордон.
З 01 липня 2016 року всім ВПО виплата (продовження виплати) пенсій та всіх видів соціальних допомог буде здійснюватися ТІЛЬКИ через Ощадбанк.
При цьому, ті ВПО, які братимуться на облік вперше починаючи з 01 травня 2016 року будуть одразу обслуговуватись тільки у відділеннях Ощадбанку.
Разом з цим, виплати пенсії можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому працівниками Укрпошти.
З 1 серпня 2016 року ВПО-пенсіонерам будуть видаватись банківські картки посиленого ступеня захисту, які одночасно будуть їхніми пенсійними посвідченнями.
Посилений ступінь захисту означає, що картка міститиме:
графічне зображення підпису пенсіонера;
електронну інформацію про пенсіонера;
електронний цифровий підпис пенсіонера;
строк дії картки становитиме не більше трьох років (після спливу Ощадбанк буде зобов’язаний безкоштовно перевипустити пенсіонеру таку ж нову картку).
Такі картки будуть виготовлятись і видаватись за зверненням ВПО за рахунок Ощадбанку, в тому числі і тим ВПО, які вже мають картки Ощадбанку (нові будуть видаватись в обмін на існуючі платіжні картки).
Пенсіонери ВПО зобов’язані проходити фізичну ідентифікацію у відділеннях Ощадбанку.
Поняття “фізичної ідентифікації” не визначено в постанові, тому як саме проходитиме процедура поки що сказати неможливо.
Проте, постанова визначає частоту, з якою така ідентифікація повинна проходити. Так, після отримання банківської картки із посиленим захистом ВПО перші два рази буде зобов’язана проходити ідентифікацію раз на півроку, а інший час – раз на рік.
Якщо особа НЕ з’явилась в Ощадбанку для фізичної ідентифікації у визначений термін, то операції за її рахунком будуть зупинені Ощадбанком до моменту звернення ВПО.
Пенсійний фонд до 15 квітня 2016 року зобов’язаний розробити та погодити з Мінсоцполітики порядок випуску банківських карток для ВПО, які одночасно будуть їхніми пенсійними посвідченнями.
Мінфін отримав доступ до інформації про зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки та про їх закриття від всіх банків, які обслуговують пенсіонерів (не тільки ВПО, а всіх пенсіонерів без виключення).
Раніше такий доступ мали тільки органи Пенсійного фонду та УПСЗН.
Тут варто нагадати, що 01 січня 2016 року набрали чинності зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими Міністерство фінансів отримало право доступу до інформації, що містить банківську таємницю, персональні дані, під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат. Отже вказана зміна є послідовним продовження розпочатого у 2015 році процесу верифікації соціальних виплат, реалізовувати який буде Міністерство фінансів України.